Іван Ромаш, кандидат медичних наук2026-06-242026-05-23https://doi.org/10.67242/conference-2026-45https://doi.org/10.67242/conference-2026-45https://repo.usfu.edu.ua/handle/123456789/78Вступ: . Шизофренія є відносно рідкісним захворюванням із поширеністю, стандартизованою за віком, на рівні 0,28% у 2016 році (Charlson et al., 2018) Водночас її клінічне значення є непропорційно високим через значний інвалідизуючий вплив: у 2019 році вона становила 12,2% усіх років життя з поправкою на інвалідність (DALYs) серед психічних розладів у світі (GBD 2019 Mental Disorders Collaborators, 2022). Така диспропорція між поширеністю та тягарем хвороби підкреслює її провідну роль у структурі глобальних психічних розладів і визначає високу медико-соціальну значущість проблеми. Особливої уваги потребують пацієнти з тривалим перебігом шизофренії, зокрема понад 20 років, у яких кумулятивні ефекти захворювання поєднуються з наслідками тривалої антипсихотичної терапії (Burschinski et al.,…ukConference Paper