Екзистенційний вакуум як психосоматичний чинник: критичний аналіз теоретичних моделей крізь призму психонейроімунології

Abstract

Вступ. Питання про те, чи є відсутність сенсу патогенним чинником, залишається одним із найдискусійніших на перетині клінічної психології, психосоматики та екзистенційної філософії. Віктор Франкл описав стан екзистенційного вакууму – суб'єктивного переживання беззмістовності – та пов'язав його з неврозом ноогенного походження (Frankl, 1963). Проте питання про біологічні механізми, через які втрата сенсу реалізується як тілесна хвороба, у логотерапевтичній традиції здебільшого залишалося без відповіді. Паралельно з цим, починаючи з 1970-х років, психонейроімунологія (ПНІ) накопичила значний масив даних, що підтверджують: психологічні стани безпосередньо модулюють імунну, нейроендокринну та автономну нервову системи (Ader & Cohen, 1975; Felten et al., 1987). Поєднання цих двох…