Електронний репозитарій
Зіґмунд Фройд Університет Україна
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- У зібранні розміщено матеріали, опубліковані у збірниках, що видані за результатами конференцій, семінарів, конгресів, круглих столів тощо.
Нові надходження
Магістерська робота
(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Чумак Світлана Геннадіївна
У магістерській роботі досліджено вплив стосунків із батьками на ризик розвитку розладів харчової поведінки у дорослому віці. Актуальність теми зумовлена зростанням поширеності дезадаптивної харчової поведінки серед підлітків та недостатньою увагою до сімейних чинників як об’єкта профілактичної психологічної роботи.
Метою дослідження є теоретичне та емпіричне обґрунтування зв’язку між особливостями батьківських взаємин і ризиком формування розладів харчової поведінки у підлітків, а також розробка психологічної інтервенції профілактичного спрямування для батьків.
У роботі використано теоретичні методи аналізу, синтезу та узагальнення наукових джерел, а також емпіричні методи дослідження. Емпіричну частину виконано із застосуванням опитувальника EAT-26 та модифікованого варіанту опитувальника S-EMBU. У дослідженні взяли участь 194 респонденти віком від 18 років, які ретроспективно оцінювали власний досвід підліткового віку. Для обробки результатів використано методи математичної статистики за допомогою програми Jamovi.
Результати дослідження засвідчили наявність зв’язку між особливостями батьківських взаємин та показниками ризику розладів харчової поведінки. На основі отриманих даних розроблено та теоретично обґрунтовано модель психологічної інтервенції у форматі психоосвітнього тренінгу для батьків підлітків, який може бути реалізований у шкільному середовищі. Запропонована інтервенція спрямована на підвищення обізнаності батьків, формування рефлексивної батьківської позиції та готовності до раннього реагування на тривожні ознаки.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних і шкільних психологів з метою профілактики розладів харчової поведінки у підлітків.
Магістерська робота
(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Черниш Наталія Василівна
Представлено аналіз проблеми особистісної ідентичності та визначено основні соціально-психологічні чинники її функціонування у жінок під час війни. З'ясовано складність феномену особистісної ідентичності жінки як складного феномену самосвідомості, фундаментальної та системної характеристики особистості.
Встановлено, що під час війни особистісна ідентичність може зазнавати суттєвих трансформацій, пов'язаних із ускладненнями соціально-рольової самореалізації жінки і переживанням травматичного досвіду. Трагічні обставини війни порушують цілісність і сталість уявлень про себе, призводять до внутрішніх конфліктів та кризи ідентичності.
Виявлено систему зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на ідентичність жінок під час війни. Зовнішні: умови середовища, вплив кризових подій, а також ресурси самоздійснення. Внутрішні: рефлексивна компетентність, рівень травматизації, зрілість образу «Я», механізмів саморегуляції та резильєнтності.
У ході емпіричного дослідження визначено: особистісна ідентичність жінок під час війни формується у взаємодії між дезінтегруючими чинниками (гнітюча тривога, моральна травма) та ресурсами психологічної гнучкості. Саме баланс між цими впливами визначає особливості ідентичності жінок в умовах тривалого воєнного стресу.
Проведено поаспектний аналіз соціально-психологічних та соціально-демографічних чинників впливу на особистісну ідентичність. Визначено, що найбільш важливим є чинник зайнятості.
Магістерська робота
(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Попудренко Валерія Альбертівна
Кваліфікаційна магістерська робота присвячена теоретико-емпіричному дослідженню проблеми психологічної діагностики стану залежності від соціальних мереж у дорослих користувачів. У роботі здійснено аналіз сучасних підходів до розуміння адиктивної поведінки та обґрунтовано розгляд залежності від соціальних мереж як різновиду поведінкової адикції, що проявляється у втраті контролю над онлайн-активністю, використанні соціальних платформ як засобу емоційної регуляції та виникненні порушень психологічного й соціального функціонування.
Метою дослідження була розробка багатошкальної методики психологічної діагностики стану залежності від соціальних мереж для дорослих користувачів.
Дослідницьке питання: Чи можна розглядати стан залежності від соціальних мереж як багатовимірний феноменом, який можна оцінити за допомогою багатошкальної методики психологічної діагностики?
У межах роботи розроблено авторську методику «Стан залежності від соціальних мереж», що складається з 18 тверджень і 6 змістових субшкал: «Самодіагностика психологічного стану через соціальні мережі»; «Залежність самооцінки від реакцій у соціальних мережах»; «Соціальне порівняння та самосприйняття в соцмережах»; «Втеча від реальності та уникнення через соціальні мережі»; «Тривожне очікування активності у соцмережах»; «Порушення життєвого функціонування через соцмережі».
Результати конфірматорного факторного аналізу підтвердили шестифакторну структуру опитувальника; усі факторні навантаження є статистично значущими (p < .001). Показники внутрішньої узгодженості субшкал перебувають у межах α = 0,788–0,869, що свідчить про належну надійність шкал. Індекс відповідності моделі (CFI = 0,895) перебуває у межовій зоні прийнятності, що підтверджує концептуальну обґрунтованість структури та водночас вказує на необхідність подальшої оптимізації факторної моделі.
Перевірка конвергентної валідності засвідчила сильний позитивний зв’язок авторської методики з валідованою шкалою SNAS (r = 0,739; p < .001). Множинний лінійний регресійний аналіз показав, що модель прогнозування рівня вираженості стану залежності від соціальних мереж є статистично значущою (p < .001) та пояснює 43% варіативності загального показника залежності (R² = 0,430). Було встановлено, що загальний показник залежності віж соцільних мереж пов’язаний з такими чинниками: зниження напруги та самовираження як основна мета користування соціальними мережами; самокритичність (відчуття, що публікація «не достатньо хороша») та надмірна увага до особистості як фактори стримування активності в соцмережах; повторювальні магічні дії як ритуали, що дозволяють контролювати події в світі (прояв магічного мислення), тоді як соціально-демографічні характеристики статистично значущого зв’язку не продемонстрували.
Отримані результати підтверджують багатовимірний психологічний характер стану залежності від соціальних мереж та обґрунтовують можливість його психодіагностичної оцінки засобами багатошкальної методики. Розроблена методика може розглядатися як перспективний інструмент первинної діагностики, що потребує подальшої психометричної апробації та уточнення факторної структури.
Магістерська робота
(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Марченко Галина Євгенівна
У магістерській роботі досліджено роль самоспівчуття у проявах резильєнтності серед спортсменів бойових видів спорту. Актуальність теми зумовлена тим що спортсмени мають певну ментальність яку потрібно розвивати і підтримувати, те як вони реагують на невдачі і стресові ситуації в спорті має важливе значення для досягнення найкращих результатів.
Метою дослідження є теоретичне та емпіричне обґрунтування ролі самоспівчуття у проявах резильєнтності у спортсменів бойових видів спорту. У роботі використано теоретичні методи аналізу, синтезу та узагальнення наукових джерел, а також емпіричні методи дослідження. Емпіричну частину виконано із застосуванням опитувальника Шкала готовності до пробачення себе, як частина діагностичного інструменту опитувальника «Шкала глибинної готовності до пробачення» Шкала готовності до пробачення себе, як частина діагностичного інструменту опитувальника «Шкала глибинної готовності до пробачення» і Шкала стресостійкості Коннора — Девідсона-10 (CD-RISC-10). У дослідженні взяли участь спортсмени (14 років і старше) чоловіки і жінки бійцівських видів спорту, а саме: бокс, карате, ММА, джиу-джитсу, кікбоксінг, муай-тай, тхеквондо, дзюдо, самбо, греко-римська боротьба, вільна боротьба, сумо, айкідо. Для обробки результатів використано методи математичної статистики за допомогою програми Jamovi.
Результати дослідження засвідчили наявність зв’язку між самоспівчуття, а також: самоспівчуття є значущим внутрішнім ресурсом спортсменів бійцівських видів спорту і статистично пов’язане з їхньою резильєнтностю, Самоспівчуття допомагає знижувати надмірну самокритику, сором і страх невдачі, підтримує мотивацію та адаптивні копінг-стратегії, проте його впровадження в бойових видах спорту ускладнене гегемонними маскулінними нормами й “культурою жорсткості”.
Магістерська робота
(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Левін Катерина Віталіївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей ідентичності жінок, які пережили травматичну подію. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості психотравматичних переживань унаслідок воєнних подій, вимушеного переміщення, втрат і соціальних змін, що істотно впливають на структуру особистості, її самосприйняття та життєві орієнтири.
Об’єкт дослідження — особистісна ідентичність жінок.
Предмет дослідження — психологічні особливості ідентичності жінок, що пережили травматичну подію.
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні впливу травматичного досвіду на структуру ідентичності українських жінок.
У роботі проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння ідентичності, розглянуто феномен кризи та порушення ідентичності, досліджено психологічні наслідки психічної травми та механізми її впливу на самосприйняття. Теоретичний аналіз доповнено результатами емпіричного дослідження, виконаного із застосуванням кількісних і якісних методів. Окремий розділ присвячений клінічній ілюстрації змін ідентичності на матеріалі психотерапевтичної роботи.
Результати дослідження показали, що травматичний досвід істотно впливає на структуру ідентичності, спричиняючи фрагментацію Я-концепції, зміну системи цінностей, порушення відчуття безперервності особистості та труднощі інтеграції життєвого досвіду.
Практичне значення роботи полягає у поглибленні розуміння психологічних механізмів впливу травми на ідентичність та можливостей використання отриманих результатів у психологічному консультуванні, психотерапії та програмах психологічної реабілітації жінок, які пережили травматичні події.