Магістерська робота

Abstract

Кваліфікаційна магістерська робота присвячена теоретико-емпіричному дослідженню проблеми психологічної діагностики стану залежності від соціальних мереж у дорослих користувачів. У роботі здійснено аналіз сучасних підходів до розуміння адиктивної поведінки та обґрунтовано розгляд залежності від соціальних мереж як різновиду поведінкової адикції, що проявляється у втраті контролю над онлайн-активністю, використанні соціальних платформ як засобу емоційної регуляції та виникненні порушень психологічного й соціального функціонування. Метою дослідження була розробка багатошкальної методики психологічної діагностики стану залежності від соціальних мереж для дорослих користувачів. Дослідницьке питання: Чи можна розглядати стан залежності від соціальних мереж як багатовимірний феноменом, який можна оцінити за допомогою багатошкальної методики психологічної діагностики? У межах роботи розроблено авторську методику «Стан залежності від соціальних мереж», що складається з 18 тверджень і 6 змістових субшкал: «Самодіагностика психологічного стану через соціальні мережі»; «Залежність самооцінки від реакцій у соціальних мережах»; «Соціальне порівняння та самосприйняття в соцмережах»; «Втеча від реальності та уникнення через соціальні мережі»; «Тривожне очікування активності у соцмережах»; «Порушення життєвого функціонування через соцмережі». Результати конфірматорного факторного аналізу підтвердили шестифакторну структуру опитувальника; усі факторні навантаження є статистично значущими (p < .001). Показники внутрішньої узгодженості субшкал перебувають у межах α = 0,788–0,869, що свідчить про належну надійність шкал. Індекс відповідності моделі (CFI = 0,895) перебуває у межовій зоні прийнятності, що підтверджує концептуальну обґрунтованість структури та водночас вказує на необхідність подальшої оптимізації факторної моделі. Перевірка конвергентної валідності засвідчила сильний позитивний зв’язок авторської методики з валідованою шкалою SNAS (r = 0,739; p < .001). Множинний лінійний регресійний аналіз показав, що модель прогнозування рівня вираженості стану залежності від соціальних мереж є статистично значущою (p < .001) та пояснює 43% варіативності загального показника залежності (R² = 0,430). Було встановлено, що загальний показник залежності віж соцільних мереж пов’язаний з такими чинниками: зниження напруги та самовираження як основна мета користування соціальними мережами; самокритичність (відчуття, що публікація «не достатньо хороша») та надмірна увага до особистості як фактори стримування активності в соцмережах; повторювальні магічні дії як ритуали, що дозволяють контролювати події в світі (прояв магічного мислення), тоді як соціально-демографічні характеристики статистично значущого зв’язку не продемонстрували. Отримані результати підтверджують багатовимірний психологічний характер стану залежності від соціальних мереж та обґрунтовують можливість його психодіагностичної оцінки засобами багатошкальної методики. Розроблена методика може розглядатися як перспективний інструмент первинної діагностики, що потребує подальшої психометричної апробації та уточнення факторної структури.