Бакалаврські та магістерські роботи
Постійне посилання на фондhttps://repo.usfu.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
11 результатів
Search Results
Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Чумак Світлана ГеннадіївнаУ магістерській роботі досліджено вплив стосунків із батьками на ризик розвитку розладів харчової поведінки у дорослому віці. Актуальність теми зумовлена зростанням поширеності дезадаптивної харчової поведінки серед підлітків та недостатньою увагою до сімейних чинників як об’єкта профілактичної психологічної роботи. Метою дослідження є теоретичне та емпіричне обґрунтування зв’язку між особливостями батьківських взаємин і ризиком формування розладів харчової поведінки у підлітків, а також розробка психологічної інтервенції профілактичного спрямування для батьків. У роботі використано теоретичні методи аналізу, синтезу та узагальнення наукових джерел, а також емпіричні методи дослідження. Емпіричну частину виконано із застосуванням опитувальника EAT-26 та модифікованого варіанту опитувальника S-EMBU. У дослідженні взяли участь 194 респонденти віком від 18 років, які ретроспективно оцінювали власний досвід підліткового віку. Для обробки результатів використано методи математичної статистики за допомогою програми Jamovi. Результати дослідження засвідчили наявність зв’язку між особливостями батьківських взаємин та показниками ризику розладів харчової поведінки. На основі отриманих даних розроблено та теоретично обґрунтовано модель психологічної інтервенції у форматі психоосвітнього тренінгу для батьків підлітків, який може бути реалізований у шкільному середовищі. Запропонована інтервенція спрямована на підвищення обізнаності батьків, формування рефлексивної батьківської позиції та готовності до раннього реагування на тривожні ознаки. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних і шкільних психологів з метою профілактики розладів харчової поведінки у підлітків.Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Черниш Наталія ВасилівнаПредставлено аналіз проблеми особистісної ідентичності та визначено основні соціально-психологічні чинники її функціонування у жінок під час війни. З'ясовано складність феномену особистісної ідентичності жінки як складного феномену самосвідомості, фундаментальної та системної характеристики особистості. Встановлено, що під час війни особистісна ідентичність може зазнавати суттєвих трансформацій, пов'язаних із ускладненнями соціально-рольової самореалізації жінки і переживанням травматичного досвіду. Трагічні обставини війни порушують цілісність і сталість уявлень про себе, призводять до внутрішніх конфліктів та кризи ідентичності. Виявлено систему зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на ідентичність жінок під час війни. Зовнішні: умови середовища, вплив кризових подій, а також ресурси самоздійснення. Внутрішні: рефлексивна компетентність, рівень травматизації, зрілість образу «Я», механізмів саморегуляції та резильєнтності. У ході емпіричного дослідження визначено: особистісна ідентичність жінок під час війни формується у взаємодії між дезінтегруючими чинниками (гнітюча тривога, моральна травма) та ресурсами психологічної гнучкості. Саме баланс між цими впливами визначає особливості ідентичності жінок в умовах тривалого воєнного стресу. Проведено поаспектний аналіз соціально-психологічних та соціально-демографічних чинників впливу на особистісну ідентичність. Визначено, що найбільш важливим є чинник зайнятості.Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Попудренко Валерія АльбертівнаКваліфікаційна магістерська робота присвячена теоретико-емпіричному дослідженню проблеми психологічної діагностики стану залежності від соціальних мереж у дорослих користувачів. У роботі здійснено аналіз сучасних підходів до розуміння адиктивної поведінки та обґрунтовано розгляд залежності від соціальних мереж як різновиду поведінкової адикції, що проявляється у втраті контролю над онлайн-активністю, використанні соціальних платформ як засобу емоційної регуляції та виникненні порушень психологічного й соціального функціонування. Метою дослідження була розробка багатошкальної методики психологічної діагностики стану залежності від соціальних мереж для дорослих користувачів. Дослідницьке питання: Чи можна розглядати стан залежності від соціальних мереж як багатовимірний феноменом, який можна оцінити за допомогою багатошкальної методики психологічної діагностики? У межах роботи розроблено авторську методику «Стан залежності від соціальних мереж», що складається з 18 тверджень і 6 змістових субшкал: «Самодіагностика психологічного стану через соціальні мережі»; «Залежність самооцінки від реакцій у соціальних мережах»; «Соціальне порівняння та самосприйняття в соцмережах»; «Втеча від реальності та уникнення через соціальні мережі»; «Тривожне очікування активності у соцмережах»; «Порушення життєвого функціонування через соцмережі». Результати конфірматорного факторного аналізу підтвердили шестифакторну структуру опитувальника; усі факторні навантаження є статистично значущими (p < .001). Показники внутрішньої узгодженості субшкал перебувають у межах α = 0,788–0,869, що свідчить про належну надійність шкал. Індекс відповідності моделі (CFI = 0,895) перебуває у межовій зоні прийнятності, що підтверджує концептуальну обґрунтованість структури та водночас вказує на необхідність подальшої оптимізації факторної моделі. Перевірка конвергентної валідності засвідчила сильний позитивний зв’язок авторської методики з валідованою шкалою SNAS (r = 0,739; p < .001). Множинний лінійний регресійний аналіз показав, що модель прогнозування рівня вираженості стану залежності від соціальних мереж є статистично значущою (p < .001) та пояснює 43% варіативності загального показника залежності (R² = 0,430). Було встановлено, що загальний показник залежності віж соцільних мереж пов’язаний з такими чинниками: зниження напруги та самовираження як основна мета користування соціальними мережами; самокритичність (відчуття, що публікація «не достатньо хороша») та надмірна увага до особистості як фактори стримування активності в соцмережах; повторювальні магічні дії як ритуали, що дозволяють контролювати події в світі (прояв магічного мислення), тоді як соціально-демографічні характеристики статистично значущого зв’язку не продемонстрували. Отримані результати підтверджують багатовимірний психологічний характер стану залежності від соціальних мереж та обґрунтовують можливість його психодіагностичної оцінки засобами багатошкальної методики. Розроблена методика може розглядатися як перспективний інструмент первинної діагностики, що потребує подальшої психометричної апробації та уточнення факторної структури.Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Марченко Галина ЄвгенівнаУ магістерській роботі досліджено роль самоспівчуття у проявах резильєнтності серед спортсменів бойових видів спорту. Актуальність теми зумовлена тим що спортсмени мають певну ментальність яку потрібно розвивати і підтримувати, те як вони реагують на невдачі і стресові ситуації в спорті має важливе значення для досягнення найкращих результатів. Метою дослідження є теоретичне та емпіричне обґрунтування ролі самоспівчуття у проявах резильєнтності у спортсменів бойових видів спорту. У роботі використано теоретичні методи аналізу, синтезу та узагальнення наукових джерел, а також емпіричні методи дослідження. Емпіричну частину виконано із застосуванням опитувальника Шкала готовності до пробачення себе, як частина діагностичного інструменту опитувальника «Шкала глибинної готовності до пробачення» Шкала готовності до пробачення себе, як частина діагностичного інструменту опитувальника «Шкала глибинної готовності до пробачення» і Шкала стресостійкості Коннора — Девідсона-10 (CD-RISC-10). У дослідженні взяли участь спортсмени (14 років і старше) чоловіки і жінки бійцівських видів спорту, а саме: бокс, карате, ММА, джиу-джитсу, кікбоксінг, муай-тай, тхеквондо, дзюдо, самбо, греко-римська боротьба, вільна боротьба, сумо, айкідо. Для обробки результатів використано методи математичної статистики за допомогою програми Jamovi. Результати дослідження засвідчили наявність зв’язку між самоспівчуття, а також: самоспівчуття є значущим внутрішнім ресурсом спортсменів бійцівських видів спорту і статистично пов’язане з їхньою резильєнтностю, Самоспівчуття допомагає знижувати надмірну самокритику, сором і страх невдачі, підтримує мотивацію та адаптивні копінг-стратегії, проте його впровадження в бойових видах спорту ускладнене гегемонними маскулінними нормами й “культурою жорсткості”.Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Левін Катерина ВіталіївнаКваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей ідентичності жінок, які пережили травматичну подію. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості психотравматичних переживань унаслідок воєнних подій, вимушеного переміщення, втрат і соціальних змін, що істотно впливають на структуру особистості, її самосприйняття та життєві орієнтири. Об’єкт дослідження — особистісна ідентичність жінок. Предмет дослідження — психологічні особливості ідентичності жінок, що пережили травматичну подію. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні впливу травматичного досвіду на структуру ідентичності українських жінок. У роботі проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння ідентичності, розглянуто феномен кризи та порушення ідентичності, досліджено психологічні наслідки психічної травми та механізми її впливу на самосприйняття. Теоретичний аналіз доповнено результатами емпіричного дослідження, виконаного із застосуванням кількісних і якісних методів. Окремий розділ присвячений клінічній ілюстрації змін ідентичності на матеріалі психотерапевтичної роботи. Результати дослідження показали, що травматичний досвід істотно впливає на структуру ідентичності, спричиняючи фрагментацію Я-концепції, зміну системи цінностей, порушення відчуття безперервності особистості та труднощі інтеграції життєвого досвіду. Практичне значення роботи полягає у поглибленні розуміння психологічних механізмів впливу травми на ідентичність та можливостей використання отриманих результатів у психологічному консультуванні, психотерапії та програмах психологічної реабілітації жінок, які пережили травматичні події.Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Єрьоміна Вікторія ВікторівнаУ кваліфікаційні роботі теоретично підтверджено й експериментально перевірено психологічні чинники розвитку резильєнтності педагогічних працівників закладів дошкільної освітив в умовах стресу війни. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Перший розділ присвячено розкриттю теоретико-методологічних засад дослідження. Визначено сутність стресу та підходи до його вивчення, особливості стресу в умовах війни. Показано роль резильєнтності у подоланні стресу війни, визначено її функції. Розроблено теоретичну модель дослідження психологічних чинників педагогічних працівників закладів дошкільної освіти в умовах стресу війни. У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження. Описано діагностичний комплекс для дослідження. Проаналізовано вияви стресу в умовах війни та рівень розвитку резильєнтності у педагогічних працівників закладів дошкільної освіти. Встановлено вплив на розвиток резильєнтності психологічних та освітньо- професійних характеристик педагогічних працівників, які виступають «внутрішніми» та «зовнішніми» чинниками розвитку резильєнтності педагогічних працівників. У третьому розділі розкрито зміст та структуру тренінгової програми для психологічної підготовки педагогічних працівників закладів дошкільної освіти до розвитку резильєнтності в умовах стресу війни. Також представлено організаційно- методичні основи впровадження тренінгової програми та результати її апробації.Документ Магістерська робота(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Дячук Маргаріта ОлександрівнаУ дослідженні здійснено комплексний теоретичний аналіз прокрастинації та нарцисизму як взаємопов’язаних психологічних феноменів у структурі особистості. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасна молодь живе в умовах високої конкуренції, інтенсивних інформаційних потоків та зростаючих соціальних вимог. Це створює значне навантаження на психіку та механізми саморегуляції, що, у свою чергу, може посилювати тенденції до відкладання важливих справ та формувати особливі способи підтримання самооцінки. Об’єкт дослідження - прокрастинація як психологічне явище. Предмет дослідження - зв’язки проявів нарцисизму з тенденціями до прокрастинації в молодому віці. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити зв’язок між рівнем нарцисизму та проявами прокрастинації в молодому віці Для досягнення мети поставлено такі завдання: 1. розкрити психологічну сутність прокрастинації як форми порушення саморегуляції; 2. здійснити теоретичний аналіз нарцисизму як особистісного феномена; 3. охарактеризувати психологічні особливості молодих осіб; 4. визначити рівень прокрастинації та нарцисизму у вибірці; 5. проаналізувати зв’язки між цими показниками; 6. розробити психологічні рекомендації щодо зниження прокрастинаційної поведінки у молоді з нарцисичними рисами. З отриманих емпіричних даних було встановлено, що прокрастинація та нарцисизм є взаємопов’язаними елементами системи психологічної саморегуляції, де відкладання справ виконує функцію емоційного копінгу для захисту вразливого «Я». Встановлено, що молодий вік (особливо 26–30 років) є сензитивним періодом, коли страх не виправдати «грандіозні очікування» та соціальний тиск щодо успішності зумовлюють використання прокрастинації як механізму уникнення негативного оцінювання. Факторний аналіз дозволив запропонувати трифакторну модель проявів нарцисизму, що включає орієнтацію на увагу, переживання власної унікальності та впевненість у собі. Емпіричне дослідження виявило середні рівні прокрастинації (M=53,0) та нарцисизму (M=4,90) у вибірці, при цьому старша молодь та особи з вищою освітою демонструють значущо вищі показники нарцисичних рис. Регресійний аналіз довів, що хоча загальний рівень нарцисизму не є прямим предиктором прокрастинації (p=0,955), його окремі компоненти мають вирішальний вплив. «Унікальність» виступає деструктивним чинником, що підсилює відкладання справ (p=0,008), тоді як «впевненість у собі» є ресурсом, що нейтралізує прокрастинаційні тенденції (p=0,003). За допомогою кореляційного аналізу було встановлено, що унікальність має статистично значущі взаємозв’язки з показниками подолання страху відповідальності (p=0,02) та з орієнтацією на соціальну винагороду (p=0,01). Встановлені статистично значущі взаємозв’язки між рівнем впевненості у собі з показником рівня прояву поваги до дедлайнів (p=0,02) та з вчасним виконанням справ (p=0,02). На основі отриманих результатів розроблено психологічні рекомендації, спрямовані на покращення саморегуляції, зниження прокрастинації та стабілізацію самооцінки. До них входять методи роботи з ірраціональними переконаннями, техніки подолання страху помилки, розвиток навичок емоційної регуляції та формування реалістичного образу «Я».Документ Магістерські роботи(Зіґмунд Фройд Університету Україна, 2026-02-28) Гризовська Оксана ВасилівнаУ магістерській роботі здійснено теоретичне та емпіричне дослідження ролі резільєнтності та копінг-стратегій у посттравматичному відновленні жінок в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена впливом тривалого воєнного стресу на психологічне функціонування жінок, а також необхідністю вивчення чинників, що визначають різні траєкторії посттравматичного реагування – від дезадаптації до посттравматичного зростання. Особливої уваги потребує аналіз взаємодії індивідуальних психологічних ресурсів і способів подолання стресу в умовах хронічної травматизації. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення взаємозв’язків між рівнем резільєнтності, копінг-стратегіями та показниками посттравматичного відновлення жінок під час війни, а також виокремлення психологічних профілів посттравматичного реагування. У роботі використано теоретичні методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел, а також емпіричні методи дослідження. Зокрема, застосовано стандартизовані психодіагностичні інструменти: International Trauma Questionnaire (ITQ), Posttraumatic Growth Inventory (PTGI), Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC-10) та Brief COPE. Обробка результатів здійснювалася із використанням методів математичної статистики (описова статистика, кореляційний та кластерний аналіз) за допомогою програмного забезпечення Jamovi. У дослідженні взяли участь жінки, які проживають в умовах воєнного стресу. Отримані результати засвідчили наявність взаємозв’язків між рівнем резільєнтності, типами копінг-стратегій і показниками травматичної симптоматики та посттравматичного зростання. Встановлено, що адаптивні копінг-стратегії пов’язані з вищими показниками посттравматичного зростання, тоді як неадаптивні – із більш вираженою травматичною симптоматикою. На основі кластерного аналізу виокремлено відмінні психологічні профілі посттравматичного реагування, що відображають різні траєкторії адаптації жінок в умовах війни. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у психологічному консультуванні та розробці програм психосоціальної підтримки, спрямованих на підвищення резільєнтності та формування адаптивних стратегій подолання стресу.Фонд У зібранні розміщено бакалаврські проекти (роботи) на здобуття ступеня бакалавра.