Прив’язаність психотерапевта як чинник формування робочого альянсу: результати емпіричного дослідження

dc.contributor.authorМарія Гречаник, PhD
dc.date.accessioned2026-06-24T11:45:19Z
dc.date.issued2026-05-23
dc.description.abstractВступ. Робочий альянс є одним із ключових процесуальних чинників ефективності психотерапії та розглядається як єдність емоційного зв’язку між клієнтом і психотерапевтом, а також узгодженості цілей і завдань терапевтичної роботи. У сучасних дослідженнях альянс осмислюється як динамічний реляційний процес, пов’язаний із безпекою, довірою та здатністю відновлювати розриви взаємодії (Horvath et al., 2011; Safran & Muran, 2000). Одним із особистісних чинників, що потенційно впливають на формування альянсу, є доросла прив’язаність психотерапевта, оскільки її характеристики пов’язані зі способом встановлення контакту та підтриманням стабільної терапевтичної взаємодії (Mallinckrodt, 2010). В українському контексті також показано значення прив’язаності для розуміння індивідуальної психотерапії та…
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.67242/conference-2026-42
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.67242/conference-2026-42
dc.identifier.urihttps://repo.usfu.edu.ua/handle/123456789/75
dc.language.isouk
dc.publisherВидавництво Ліра-К
dc.relation.ispartofАктуальні питання доказової практики в психології і психотерапії: матеріали ІІ Міжнародної конференції (23-24 травня 2026 р., Київ)
dc.titleПрив’язаність психотерапевта як чинник формування робочого альянсу: результати емпіричного дослідження
dc.typeConference Paper

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
thesis_42.pdf
Розмір:
98.02 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format